Страница 1 из 3 123 ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 10 из 29

Тема: Халид Хатами

  1. #1
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию Халид Хатами

    В уникальном переводе

    Эммы Андиевськой

    -----------

    Emma Andiyewska

    "WAVES"

    Publishing house "Vsesvit"

    Kyiv - 2002



    -----------

    p.s. текст - следует!

  2. #2
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию

    легко перессказывать блокбастеры про монстров и экзорцистов и ВРЯДЛИ п р о б у небольшой подборки переводов, можно свести только к "он влюблён в него, а тот спит с любым (окроме лирического героя) хером... потому и сочинил..." Ни Любовь Ни Жизнь - НЕ СУЖАЕМА ДО СЮЖЕТА!

  3. #3
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию

    (вместо предисловия) 1

    БОЛЬШЕ ВСЕГО,

    мне нравилось:
    ... пойти во время фестиваля исландского (...иранского...) кино , на сеанс языком оригинала!
    На минуте тридцатой, незаметно для себя прекращается выдергивание титров и понимаешь, что ПОНИМАЕШЬ, о чём они... родственники!

    --------------

    БОЛЬШЕ ВСЕГО,

    мне НЕ нравилось:
    ... в школе уроки литературы... и всё т о, что "проходит КРАСНОЙ НИТЬЮ..."...именно т а м - первые прививки ненависти к стихам как к таковым, когда тебе внушают что-то (не интересное самому), а у тебя остается " это такая рифмованная чухня, усыпанная ямбами и хореями, которую следует заучить и правильно проинтонировать, иначе, плакали оценки...)

    Уже в 19 лет , в армии - увиделось, что п о э з и я - может быть ФОРМОЙ ЖИЗНИ И НЕЗАВИСИМОСТИ, убежищем, ПЕРЕДАЧЕЙ ЭНЕРГИИ, и энергии очень КОНЦЕНТРИРОВАННОЙ, где вручается не только нить, а ТКАНЬ ВСЕГО!

  4. #4
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию

    (вместо предисловия) 2

    ...кто-то из маститых литературных критиков ёмко отметил:
    "современная украинская литература делится на: материковую, диаспорскую и АНДИЕВСКЬКУЮ!"

    ------------------------

    Свыше 18 сборников поэзии, 10 прозы, сотни выставок!...

    ------------------------

    Первое впечатление взволновало СИЛОЙ, когда рядом: народная магия сочетается с МНГНОВЕННЫМИ ПЕРЕХОДАМИ : ...от сердца к плотине, от сада к созвездию, от танца к сперматозоиду, от ковша к медведю... Само движение, когда забывается КАКОЙ э т о язык! Не информация , а безПРОВОЛОЧНАЯ ПЕРЕДАЧА СОСТОЯНИЙ и ТЕПЛА и ОПЫТА,лишенного привязки к ОДНОЙ СТАТИЧНОЙ БЕСЕДКЕ!

    ------------------------

    Когда ,после севера-юга-запада и востока, я вернулся с ю д а , на их пересечение - радовали находки, столько старославянских оборотов в этой речи!
    Не знаю... возможно ли перевести на канонический русский, то что
    БОЛЬШЕ ВСЕГО,
    м у з ы к у !

  5. #5
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию

    переводы Халида Хатами, несколько рознятся от авторской поэзии... русской версии, я так и не сыскал, но полагаю в с ё будет ВИДНО!

  6. #6
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию

    Халід Хатамі




    * * *

    Ти віддаляешься, і гаснуть всі вогні.
    Ти - хлопчик, дід чи просто - смерть в чуганях?
    Не знати, як ще довго і - чого ми.
    Та вже вітри підкову з серця гнуть.
    О, хлопчику, з найближчої таверни,
    Нехай за дім для нас - вагон товарний.
    Ми так з тобою вже навіки рідні,
    Що вже однаково - чи жити, чи вмирати.
    Кохання мить, а там - хоч забуття.
    Мене нема, існуєш тільки ти.

  7. #7
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию

    * * *

    Буття, сон - унедійснила любов.
    Навіть вино повиливав негідник.
    Любови шал, як виверти погодні.
    Я навздогін пускаю голубів,
    Щоб підняли тебе з чужого ліжка.
    Тебе нема, й життя - мала калюжка,
    Де я сиджу, все виглядаючи тебе.
    Мій хлопчику, мій...- дід, що світом нудить.
    Ну чим тебе - навіки - знов - принадить?



    * * *

    Твій погляд палить душу і міста,
    І я для тебе лиш на мить - місток,
    Який ти перебіг без тями.
    Хоч оглянись, без тебе вогко й темно.
    Не світить сонце, й не пливе ріка.
    Мій вогнику, моя найтяжча з кар.



    * * *

    Любове, ти лиш - полум"я й томбуй.
    Усе буття зібгалося в тобі,
    Мій вогнику, який - троянди запах.
    Смерть - за плечима і вже нитку сіпа,
    А я стою, чекаючи тебе,
    Як глек з вином, який - я сам розбив.

  8. #8
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию

    * * *

    Твоїх коханців я не хочу знати.
    Я - твій єдиний, хоча ти й не мій.
    Тебе нема, нема, нема, нема.
    І я - тобою - можу тільки снити.
    Тебе жадаю так, - щезає тіло.
    Голубити тебе, Ваале із металу,-
    Дозволь тебе вдихати і любити.-
    Ніч. Знову ніч.- Й вина порожня бутля.



    * * *

    Мені телефонує лиш вода,
    Який мене ти - в небуття - віддав.
    Не любиш, - ні, і пеклом рай для мене.
    Хай й мінне поле, тільки б не самому.
    Ти спиш, а я - на мандрівний вогонь. -
    Встань, притулись до мене без вагань.



    * * *

    Ловець жорстокий, ти розкинув сіті,
    Ану ж колібрі в твою пастку сяде, -
    Й сиджу - в сльозах, без мозку і без крил.
    А ти собі - деінде - інший Грааль.
    Лиши усіх й - сюди. Без тебе гину.
    Так - цілу ніч - без потяга - вагони.



    * * *

    Мовчиш, перегодований коханням,
    А я - з-під мосту, - кості й шкіра - пес,
    Що - замість хліба - проковтнув топаз,
    Орієнтир, що - серед бурі - шхуну,
    Погодившись на власне вигасання.-
    Мовчиш. Не любиш. - Дай себе любити.
    Стань тілом, о гриваню мій цибатий.

  9. #9
    Регистрация
    31.12.2004
    Сообщений
    1,287

    По умолчанию

    * * *

    Моє ти диво, ніжне і жорстоке,
    Яке - серпом - у моє серце стука.
    Люби мене. Я - твій. Все інше - каліч.
    Моя любов - єдине сонце й скеля,
    Яку - ніхто - ніде. Ніде й ніколи.
    Без тебе гину, почорнів і скуливсь.-
    Тебе нема. - Лише дві меви в колі.



    * * *

    Як просто і як тяжко: ти не любиш.
    І я - намарно - квітку для колібрі.
    Світ почорнів, погас, й ніщо не квітне.
    І серце - замість крови - чорну вату.
    О засвітись, прокинься і - до мене.
    Хай ночі лід - моя любов шалена.



    * * *

    Жорстокий, пощо мене пеклом водиш?
    Невже мою любов так люьо ненавидиш
    За те лише, що іншого ти любиш?
    Схилися. Пестощі розбудять і колоду.
    Забудь про іншого. Навчись поволі падать.
    Буття - це ти. І твій - на шкірі - подих.



    * * *

    Ти гніваєшся? - О хімерність коливань!
    Я так одбіг і тіла, й голови,
    Яка з кутка на мене косо зирить.
    Ти вередуєшь, я ж знімаю зорі
    Для тебе, весь обпаленій і в ранах. -
    Коханий, - хоч на мить - пусти в мені коріння!

  10. #10

    По умолчанию

    вот блья,
    опять онді нещастя

Страница 1 из 3 123 ПоследняяПоследняя

Информация о теме

Пользователи, просматривающие эту тему

Эту тему просматривают: 1 (пользователей: 0 , гостей: 1)

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  








Яндекс.Метрика
18+