В уникальном переводе
Эммы Андиевськой
-----------
Emma Andiyewska
"WAVES"
Publishing house "Vsesvit"
Kyiv - 2002
-----------
p.s. текст - следует!
Вид для печати
В уникальном переводе
Эммы Андиевськой
-----------
Emma Andiyewska
"WAVES"
Publishing house "Vsesvit"
Kyiv - 2002
-----------
p.s. текст - следует!
легко перессказывать блокбастеры про монстров и экзорцистов и ВРЯДЛИ п р о б у небольшой подборки переводов, можно свести только к "он влюблён в него, а тот спит с любым (окроме лирического героя) хером... потому и сочинил..." Ни Любовь Ни Жизнь - НЕ СУЖАЕМА ДО СЮЖЕТА!
(вместо предисловия) 1
БОЛЬШЕ ВСЕГО,
мне нравилось:
... пойти во время фестиваля исландского (...иранского...) кино , на сеанс языком оригинала!
На минуте тридцатой, незаметно для себя прекращается выдергивание титров и понимаешь, что ПОНИМАЕШЬ, о чём они... родственники!
--------------
БОЛЬШЕ ВСЕГО,
мне НЕ нравилось:
... в школе уроки литературы... и всё т о, что "проходит КРАСНОЙ НИТЬЮ..."...именно т а м - первые прививки ненависти к стихам как к таковым, когда тебе внушают что-то (не интересное самому), а у тебя остается " это такая рифмованная чухня, усыпанная ямбами и хореями, которую следует заучить и правильно проинтонировать, иначе, плакали оценки...)
Уже в 19 лет , в армии - увиделось, что п о э з и я - может быть ФОРМОЙ ЖИЗНИ И НЕЗАВИСИМОСТИ, убежищем, ПЕРЕДАЧЕЙ ЭНЕРГИИ, и энергии очень КОНЦЕНТРИРОВАННОЙ, где вручается не только нить, а ТКАНЬ ВСЕГО!
(вместо предисловия) 2
...кто-то из маститых литературных критиков ёмко отметил:
"современная украинская литература делится на: материковую, диаспорскую и АНДИЕВСКЬКУЮ!"
------------------------
Свыше 18 сборников поэзии, 10 прозы, сотни выставок!...
------------------------
Первое впечатление взволновало СИЛОЙ, когда рядом: народная магия сочетается с МНГНОВЕННЫМИ ПЕРЕХОДАМИ : ...от сердца к плотине, от сада к созвездию, от танца к сперматозоиду, от ковша к медведю... Само движение, когда забывается КАКОЙ э т о язык! Не информация , а безПРОВОЛОЧНАЯ ПЕРЕДАЧА СОСТОЯНИЙ и ТЕПЛА и ОПЫТА,лишенного привязки к ОДНОЙ СТАТИЧНОЙ БЕСЕДКЕ!
------------------------
Когда ,после севера-юга-запада и востока, я вернулся с ю д а , на их пересечение - радовали находки, столько старославянских оборотов в этой речи!
Не знаю... возможно ли перевести на канонический русский, то что
БОЛЬШЕ ВСЕГО,
м у з ы к у !
переводы Халида Хатами, несколько рознятся от авторской поэзии... русской версии, я так и не сыскал, но полагаю в с ё будет ВИДНО!
Халід Хатамі
* * *
Ти віддаляешься, і гаснуть всі вогні.
Ти - хлопчик, дід чи просто - смерть в чуганях?
Не знати, як ще довго і - чого ми.
Та вже вітри підкову з серця гнуть.
О, хлопчику, з найближчої таверни,
Нехай за дім для нас - вагон товарний.
Ми так з тобою вже навіки рідні,
Що вже однаково - чи жити, чи вмирати.
Кохання мить, а там - хоч забуття.
Мене нема, існуєш тільки ти.
* * *
Буття, сон - унедійснила любов.
Навіть вино повиливав негідник.
Любови шал, як виверти погодні.
Я навздогін пускаю голубів,
Щоб підняли тебе з чужого ліжка.
Тебе нема, й життя - мала калюжка,
Де я сиджу, все виглядаючи тебе.
Мій хлопчику, мій...- дід, що світом нудить.
Ну чим тебе - навіки - знов - принадить?
* * *
Твій погляд палить душу і міста,
І я для тебе лиш на мить - місток,
Який ти перебіг без тями.
Хоч оглянись, без тебе вогко й темно.
Не світить сонце, й не пливе ріка.
Мій вогнику, моя найтяжча з кар.
* * *
Любове, ти лиш - полум"я й томбуй.
Усе буття зібгалося в тобі,
Мій вогнику, який - троянди запах.
Смерть - за плечима і вже нитку сіпа,
А я стою, чекаючи тебе,
Як глек з вином, який - я сам розбив.
* * *
Твоїх коханців я не хочу знати.
Я - твій єдиний, хоча ти й не мій.
Тебе нема, нема, нема, нема.
І я - тобою - можу тільки снити.
Тебе жадаю так, - щезає тіло.
Голубити тебе, Ваале із металу,-
Дозволь тебе вдихати і любити.-
Ніч. Знову ніч.- Й вина порожня бутля.
* * *
Мені телефонує лиш вода,
Який мене ти - в небуття - віддав.
Не любиш, - ні, і пеклом рай для мене.
Хай й мінне поле, тільки б не самому.
Ти спиш, а я - на мандрівний вогонь. -
Встань, притулись до мене без вагань.
* * *
Ловець жорстокий, ти розкинув сіті,
Ану ж колібрі в твою пастку сяде, -
Й сиджу - в сльозах, без мозку і без крил.
А ти собі - деінде - інший Грааль.
Лиши усіх й - сюди. Без тебе гину.
Так - цілу ніч - без потяга - вагони.
* * *
Мовчиш, перегодований коханням,
А я - з-під мосту, - кості й шкіра - пес,
Що - замість хліба - проковтнув топаз,
Орієнтир, що - серед бурі - шхуну,
Погодившись на власне вигасання.-
Мовчиш. Не любиш. - Дай себе любити.
Стань тілом, о гриваню мій цибатий.
* * *
Моє ти диво, ніжне і жорстоке,
Яке - серпом - у моє серце стука.
Люби мене. Я - твій. Все інше - каліч.
Моя любов - єдине сонце й скеля,
Яку - ніхто - ніде. Ніде й ніколи.
Без тебе гину, почорнів і скуливсь.-
Тебе нема. - Лише дві меви в колі.
* * *
Як просто і як тяжко: ти не любиш.
І я - намарно - квітку для колібрі.
Світ почорнів, погас, й ніщо не квітне.
І серце - замість крови - чорну вату.
О засвітись, прокинься і - до мене.
Хай ночі лід - моя любов шалена.
* * *
Жорстокий, пощо мене пеклом водиш?
Невже мою любов так люьо ненавидиш
За те лише, що іншого ти любиш?
Схилися. Пестощі розбудять і колоду.
Забудь про іншого. Навчись поволі падать.
Буття - це ти. І твій - на шкірі - подих.
* * *
Ти гніваєшся? - О хімерність коливань!
Я так одбіг і тіла, й голови,
Яка з кутка на мене косо зирить.
Ти вередуєшь, я ж знімаю зорі
Для тебе, весь обпаленій і в ранах. -
Коханий, - хоч на мить - пусти в мені коріння!
вот блья,
опять онді нещастя